25 лютого 1991 року було прийнято Конвенцію про Оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспоо)
Конвенції про Оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспоо) – це міжнародний договір, що зобов’язує держави проводити оцінку впливу на навколишнє середовище комерційних проєктів у випадку, коли такі проєкти можуть вплинути на навколишнє середовище іншої держави.
Мета Конвенції – запобігти значному шкідливому транскордонному впливу, як результату запланованої господарської діяльності, а також його зменшення і контроль за ним.
Конвенція Еспоо була прийнята 25 лютого 1991 року та набула чинності у вересні 1997 року, її підписали понад 40 країн, а Україна ратифікувала цей документ у 1999 році.
Ця Конвенція розширила коло проєктів, що підлягають оцінці впливу на рівні держав-членів ЄС. Відповідно до Директиви оцінка впливу на довкілля має визначати, описувати та оцінювати прямі та опосередковані наслідки впливу проєкту на людину, флору й фауну, ґрунтовий покрив, водні ресурси, стан нижніх шарів атмосфери, клімат, ландшафти.
Конвенція встановлює зобов’язання Сторін щодо оцінки впливу ще на етапі планування. Сторони цієї Конвенції мають враховувати взаємозв’язок між різними видами економічної діяльності та їхніми екологічними наслідками у транскордонному контексті. Хімічні комбінати, нафтоочисні заводи, нафто- та газопроводи з трубами великого діаметру, вирубка лісів на значних площах, установки щодо спалювання відходів може мати значний вплив на територію, природні ресурси, населення інших держав.
Конвенція Еспоо покликана сприяти забезпеченню сталого розвитку засобами заохочення міжнародної співпраці у справі оцінки ймовірного впливу планованої діяльності на довкілля.
